Traducción de la letra de la canción Вероника - Песняры

Вероника (original)

Ізнов пабачив я сяліби,
Дє лєти пєршия прайшлі:
Там стєни мохам параслі,
Вясєлкай адлівалі шиби.
Усє в пилу, і стала мнє
Так сумна, сумна в тішинє…
Я в сад пайшов — там глуха, діка,
Усє травою парасло.
Няма таго, што раньш било,
І толькі надпіс «Вєраніка»,
На ліпє врєзаний в кари,
Казав вачам аб тей пари!
Расті, взмяцовивайся, древа,
Як манумєнт живий, вставай,
І к нєбу надпіс падимай,
І к нєбу надпіс — «Вєраніка»!
Чим болєй сходіть дєн, начей,
Тим імя мілає вишей!
Вєраніка!
Перевод:
Я снова вижу край далекий,
Где годы первые прошли:
Там стены мохом поросли,
Остыли радуги на стеклах.
И всё в пыли, и стало мне
Так грустно, грустно в тишине…
Я вышел в сад — там глухо, дико,
Травою давней поросло.
И нет того, что отцвело,
И только надпись «Вероника»,
Как будто в сердце, на коре
Мне говорит о той поре!
Расти, мой сад, зеленым вечно,
Как монумент живой, вставай,
И в небо надпись поднимай,
И в небо надпись — «Вероника»!
Чем больше дней от нас уйдет,
Тем выше имени полет!
Вероника!

(traducción)

volví a ver la casa,
Donde pasaron los primeros años:
Allí las paredes están cubiertas de musgo,
Las ventanas estaban fundidas con un arco iris.
Todo está en el polvo, y se convirtió en mí
Tan triste, triste en silencio...
Fui al jardín - hay un sordo, salvaje,
Todo estaba cubierto de hierba.
No es que solía ser,
Y solo la inscripción "Veronica",
En la cal cortada en el penalti,
¡Le dije a mis ojos sobre ese dinero!
Creced, creced fuertes, árboles,
Como un monumento vivo, levántate,
Y levante la inscripción al cielo,
¡Y al cielo la inscripción - "Veronica"!
Cuanto más pasas días, noches,
¡Es por eso que el nombre es más alto!
¡Verónica!
Traducción:
Vuelvo a ver una tierra lejana,
Donde pasaron los primeros años:
Allí las paredes están cubiertas de musgo,
Los arcoíris de los vasos se han enfriado.
Y todo está en el polvo, y me pasó
Tan triste, triste en silencio...
Salí al jardín - es sordo, salvaje,
Durante mucho tiempo ha estado cubierto de hierba.
Y no hay nada que se haya desvanecido,
Y solo la inscripción "Veronica",
Como en el corazón, en la corteza.
¡Háblame de esa época!
Crece, mi jardín, verde para siempre,
Como un monumento viviente, levántate,
Y levanta la inscripción en el cielo,
¡Y la inscripción en el cielo - "Veronica"!
Cuantos más días pasan,
Cuanto mayor sea el nombre del vuelo!
¡Verónica!