| Стань менi самою, саме тою пiснею.
|
| Будую світи й розламую, кожного разу після.
|
| Лишись на першому, на своєму місці.
|
| Ця подорож вже завершена, а швидкість ще двісті.
|
| Приспiв:
|
| Руту не шукай — твоя вона, не даруй речей, даруй сина.
|
| Як тобі не знаю припасти до душі.
|
| Річ одну ти знати повинна: ні на що це зовсім не схоже.
|
| Я немов маленька дитина, що без тебе жити не може.
|
| Знані на весь світ команди, мультиплатинові диски —
|
| Всі вони — круті, ну звісно, але так далеко звідси.
|
| Декілька простих акордів, і мелодія лунає.
|
| Сподіваюсь, відчуваєш, хто про тебе справді дбає.
|
| Приспiв:
|
| Руту не шукай — твоя вона, не даруй речей, даруй сина.
|
| Як тобі не знаю припасти до душі.
|
| Річ одну ти знати повинна: ні на що це зовсім не схоже.
|
| Я немов маленька дитина, що без тебе жити не може.
|
| Відтепер нема людей, колапс, розмір їх обрядів замалий.
|
| В iнших всіх Світах моя була, і нарешті встрілись на Землі.
|
| Ну, не закінчуйся наївний сон, двоє на планеті проти всіх.
|
| Не дивись на них, не слухай їх, це лише між пальцями пісок.
|
| Приспiв:
|
| Руту не шукай — твоя вона, не даруй речей, даруй сина.
|
| Як тобі не знаю припасти до душі.
|
| Річ одну ти знати повинна: ні на що це зовсім не схоже.
|
| Я немов маленька дитина, що без тебе жити не може. |